среда, 19 декабря 2012 г.

Базиліка Матері Божої Гідельської

Гідле – невеличке село в Польші на північний схід від Ченстохови. Від XVII віку знаходиться тут домініканський Санктуарій Матері Божої, прославлений чудесами за посередництвом маленької фігурки Матері Божої.

Мати Божа Гідельська – найменша в світі фігурка Богородиці, коронована папськими коронами

Згідно з легендою, навесні 1516 року, перед першою неділею травня, місцевий селянин Ян Чечек орав поле на тому місці де зараз знаходиться каплиця чудовної фігурки Матері Божої. Несподівано воли, які тягнули соху стали як вкопані і не зважаючи на накази, а навіть удари, не тільки не рушили з місця, але поставали на коліна. Коли селянин спробував примусити їх до праці, його зір притягнуло чудесне світло, що сяяло із землі. В цьому світлі він побачив маленьку кам’яну фігурку Пресвятої Діви, яка лежала на більшому камені, який по форму нагадував келих.

Чечек не відніс чудовну знахідку до церкви, але відніс до дому і сховав як найцінніший скарб у скрині під святковими сукнями й хустками. Фігурка, хоч і була добре прикрита цим вбранням, чудовною силою кілка разів виходила на поверхню, ясніючи тим незвиклим сяйвом. Однак Чечек не зрозумів цього Божого знаку і врешті разом з цілою родиною був вражений сліпотою. Сусіди, зглянувшись над їх нещастям, найняли для опіки набожну жінку. Вона, коли виконувала роботи по дому, відчула предивний запах, якби аромат ладана, що виходив зі скрині. Відкривши скриню, вона узріла в сяйві фігурку Богородиці. Жінка випитала у Чечека історію цієї чудовної знахідки і відразу переказала її місцевому пароху. Парох прийшов до дому Чечека, дістав зі скрині фігурку й наказав відмити її з земного пороху. Водою, що лишилась після омивання Ян Чечек промив свої очі і відразу до нього і його близьких повернувся зір. На спомин цієї чудовної події й дотепер існує обряд «купелі» - урочистого омивання фігурки у вині. У повним уповання і набожному переконанні паломники вживають вино з цієї «купелі» на знак віри у силу Тієї, яку називають Зціленням хворих.

Фігурку перенесли до парафіяльної церкви св.. Марії Магдалини і помістили в дарохранительниці біля Святих Дарів. Але це ще не був кінець чудовних знаків.

Незабаром дійшла до пароха звістка, що на полі, де раніше знайшли фігурку, знову сяє таємниче світло, що Мати Божа сама там перенеслась. І дійсно, дарохранительниця в парафіяльній церкві була порожня. Так Марія виразно дала до зрозуміння, що бажає царювати власне на тому місці, на полі Яна Чечека. Оскільки неможливо було відразу побудувати каплицю, набожні селяни помістили фігурку у стовбурі дерева, яке й сьогодні знаходиться в гідельській каплиці.

Для опіки над майбутнім санктуарієм господарка Гідле Анна Домбровська запросила домініканців. Базиліка Матері Божої в Гідле – це монастирська церква присвячена Внебовзяттю Пресвятої Діви Марії. Побудована була у 1640-1655 роках в стилі раннього бароко. Фігурку Матері Божою була коронована папськими коронами у 1923 році. Відтоді церква отримала статус Санктуарія, а від 1998 року – статус Меншої Базиліки (basilica minor).

Санктуарій Матері Божої Гідельської

четверг, 25 октября 2012 г.

Санктуарій Матері Божої «Джіковської» (Тарнобжег)

Тарнобжег – старовинне місто на правому березі Вісли, недалеко Сандоміру в південній Польщі засноване у 1593 році родиною Тарновських.

Чудотворний «Джіковський» образ представляє Святу Родину під час втечі до Єгипту. Походить він з XVI віку і належить до фламандської школи сакрального мистецтва. Спочатку образ знаходився у часовні фамільного замку родини Тарновських в Джікові, звідси походить назва образу.

На тлі темного інтер'єру, з ясним прямокутником вікна в правому верхньому куті, бачимо постаті Марії з Дитятком і св.. Йосифа. Обличчя Богородиці надзвичайно миле, це обличчя молоденької дівчини. Краса Богородиці достойна та захоплююча. Марія тримає Дитятко, огорнуте у візерунчасту тканину і тричі оперезане жовтим паском. Дитя тримає у лівій руці декілька вишень і квітку троянди – символ розарію. Св. Йосиф в коричневій одежі займає місце в лівій частині образа, позаду Дитятка.

Прямокутник вікна заповнює краєвид. Свята Родина сидить при столі, на якому стоїть посудина з гроном винограду, яблуко, а також три птахи (безумовно – це біблійні символи, але що саме хотів передати нам через них автор образу – трудно домислитись).

Історія культу цього образу почалась під час війни зі шведами, коли люди з місцевих околиць, що з вірою прибігали під захист Богородиці перед цим образом, почали отримувати багато благодатних дарів. Офіційна Церква підтвердила цей куль 11 листопада 1675 року, коли краківський єпископ Андрій Требницький визнав образ чудотворним.

20 травня 1678 року образ було урочисто перенесено до новозбудованого храму Внебовзяття Пресвятої Діви Марії, опіку над яким було довірено домініканцям. Невдовзі монастир почали відвідувати численні паломники і храм отримав статус санктуарія.

Образ був коронований 8 вересня 1904 року, але у 1927 році корони було вкрадено. Друга коронація відбулася у 1933 році, але у 1959 знову дійшло до паплюжної крадіжки. Нарешті, у 1966 році відбулась третя коронація, яку доконав примас Стефан Вишинський.

четверг, 11 октября 2012 г.

Санктуарій Матері Божої Святого Розарію (Чортків)

Серед римо-католицьких святинь на території сучасної України санктуарій у м. Чорткові майже незнаний. Статус Санктуарія храм св. Станіслава отримав не так давно – у 2009 році, після урочистої коронації копії чудотворного образу Пресвятої. І хоча благочестива традиція звершувати паломництва до цього місця ще не закріпилась серед більшості вірників, запрошуємо всіх бажаючих відвідати цей храм.

Перший костел присвячений св. Станіславу єпископу і мученику разом з домініканським монастирем було збудовано у 1619 році. Його фундатором був Станіслав Гольский, який запросив домініканців до Чорткова (храм було присвячено святому покровителю фундатора).

Протягом історії храм відвідували між іншим королі: Ян Казимир, який подарував домініканцям образ Пресвятої Діви, та Ян ІІІ Собеський. Чотирьохсотрічна присутність домініканців в Чорткові перервалась 2 липня 1941 року, коли вісім братів-домініканців було страчено. Триває процес беатифікації цих мучеників.

Сучасний храм – унікальна пам’ятка неоготичної архітектури (Надвіслянська Готика) – було збудовано на місці давнього у 1918 році, за проектом відомого польського архітектора Яна Сас-Зубжицького.

Образ Пресвятої Діви Святого Розарію походить з XV віку і раніше знаходився у Островні біля Вітебська. У 1663 році король Ян Казимир подарував його домініканцям у Чорткові, про що свідчить напис на образі (латиною): «Ян Казимир, король Польщі, був у Чорткові з Чудовним Образом з Островні». Після вигнання домініканців з Чорткова (у 1946 році), образ було перевезено до Варшави, де він знаходиться й зараз, в домініканському монастирі св.. Гіацинта.

19 серпня 2009 року архієпископ Мечислав Мокшицький урочисто коронував копію чудотворного образу папськими коронами, яку зараз вшановують в нашому санктуарії.

Свято Матері Божої Святого Розарію обходимо щороку 7 жовтня, але відвідати це святе місце можна кожного дня. Запрошуємо!